структура управління
Установи та організації юстиції
Про управління
Інформація управління
Доступ до публічної інформації
Запобігання проявам корупції
Реєстри
Урядова «гаряча лінія»
Телефон: 0-800-507-309
Працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 21:00, в суботу – з 8:00 до 19:00, неділя та святкові дні – вихідні.
Дзвінки зі стаціонарних телефонів – безкоштовні, з мобільних телефонів – платні.
До уваги громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України
До відома громадян, які переселяються з АРК, м. Севастополь, Луганської та Донецької області в інші регіони України!
ЦППKПЮ
Роз'яснення та коментарі
Проблема перегляду національними судами справ за рішеннями Європейського суду з прав людини: досвід України

Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі (3-4 2015)

Питання потреби в перегляді рішень національних судів, що виступили в силу за наслідками остаточного рішення Європейського суду з прав людини залишаються вкрай гострими. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція) 1950 року не встановлює зобов'язальних приписів щодо процедури такого перегляду; у її ст.46, що стосується виконання рішень Європейського суду з прав людини лише вказано, що учасники угоди зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами та що його остаточне рішення передається Комітетові Міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за його виконанням.

Якщо Комітет Міністрів вважає, що нагляд за виконанням остаточного рішення ускладнений проблемою тлумачення рішення, він може звернутися до Європейського суду з прав людини з метою надання відповідного роз'яснення.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 124, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншим органам чи посадовим особам не допускається. При цьому констатовано, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції та що найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

За ст. ст. 2,6 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” 2010 року суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Спеціально відзначається, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи лаконічність норм Конвенції національні процедури виконання рішень Європейського суду з прав людини та узагалі національна позиція щодо місця Європейського суду з прав людини у судовій системі є в принципі невирішеним остаточно питаннях як в Україні так і в інших країнах Ради Європи.

Процесуальні кодекси сьогодні передбачають спеціальну процедуру перегляду національного судового рішення Верховного Суду України за наслідками винесення остаточного рішення Європейського суду з прав людини у кримінальному, адміністративному, цивільному та господарському процесах, тобто унаслідок “встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішені справи судом” (ст.400-12 КПК 1960, ст.445 чинного КПК України, ст.297-1 КупАП, ст.237 КАС України, ст.335 ЦПК України, ст.111-16 ГПК України).

Спільними рисами цього провадження в усіх процесах є наступні:

- ініціатива перегляду справи виходить виключно від особи, на користь якої ухвалено рішення міжнародного суду (Європейського суду з прав людини);

- термін звернення до Верховного Суду України за цією підставою є коротшим ніж за іншими та становить місяць з дня, коли особі, на користь якої поставлено рішення Європейського суду з прав людини, “стало або мало стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного” (крім чинного КПК, де цей термін становить три місяці);

- до заяви до Верховного Суду України має додаватися копія рішення міжнародного суду (Європейського суду з прав людини), або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву;

- строк розгляду такої заяви про перегляд судового рішення Верховного Суду України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду;

- справа про перегляд судового рішення з підстави остаточного рішення Європейського суду з прав людини розглядається на спільному засідання всіх судових палат Верховного Суду України; засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України, при розгляді справи головує на засіданні суддя-доповідач;

- постанова про повне або часткове задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви підлягає оскарженню;

- за результатами розгляду такої заяви Верховний Суд України може скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково та: прийняти нове судове рішення (крім кримінального процесу) чи змінити судове рішення; передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення; або закрити провадження у справі; або залишити позов без розгляду.

Варто вказати, що перегляд справ Верховним Судом України вже став предметом розгляду у Європейському суді з прав людини щодо відповідності його нормативного підґрунтя та практики вимогам Конвенції, зокрема її ст.6. Відповідні порушення були констатовані Європейським судом з прав людини у справах “Бочан проти України” 2015 (у цивільному процесі) та “Яременко проти України” 2015 (у кримінальному процесі).

У цих справах Європейський суд з прав людини у черговий раз вказав, що “він має діяти як четверта інстанція” та що відповідно до його усталеної прецедентної практики, порушення ч.1 ст.6 не гарантує право на поновлення провадження у справі, “за винятком випадків, коли характер, маштаби і специфічні особливості провадження у конкретної надзвичайної апеляції в конкретній правовій системі є такими, що виробництво такого роду підпадає у сферу дії ч.1 ст.6 і гарантій справедливого судового розгляду, передбачених цією статтею”. Європейський суд з прав людини зазначив з питань прийнятності, що роль Комітету міністрів Ради Європи, відповідно до ч.2 ст.46 Конвенції, пов'язана з наглядом за виконанням рішень Європейського суду з прав людини, не означає, що заходи, вжиті державою-відповідачем для виконання рішення, винесеного Європейським судом з прав людини, не можуть викликати нові питання, не порушені у рішенні Європейського суду з прав людини, і таким чином, стати предметом нової скарги, яка може бути розглянута Європейським судом з прав людини.

У справі “Бочан проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що у своїй ухвалі від 14 березня 2008 року щодо перегляду цивільної справи на виконання рішення Європейського суду з прав людини “Бочан проти України” Верховний Суд України грубо викрив висновки цього рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що суд встановив, що нібито рішення національних судів у справі заявниці були законними та обгрунтованими і що їй було присуджено відшкодування у зв'язку з порушенням гарантії щодо “розумного строку”, а ці твердження, як вказав Європейський суд з прав людини, “є явно некоректними”.

У справі “Яременко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що у своєму рішенні від 31 липня 2009 року щодо перегляду кримінальної справи за остаточним рішенням “Яременко проти України” Верховний Суд України вдовольнив клопотання про перегляд справи, подані заявником (частково) і прокуратурою (у повному обсязі). В результаті Верховний Суд України виключив зі справи заявника ряд доказів і пройшов до висновку, що решти доказів є достатньо для встановлення вини заявника; при цьому Верховний Суд України сам зазначив, що він зробив такі висновки “в рамках перегляду справи”.

Європейський суд з прав людини констатував, що виключне провадження у Верховному Суді України стосувалося визначення вини заявника в кримінальному злочині за змістом ст.6 Конвенції, привело до переоцінки справи заявника і, в кінцевому підсумку, до нового рішення Верховного Суду України у цій справі. При цьому Верховний Суд України виключив тільки частину доказів, які були отримані (що встановив Європейський суд з прав людини) в порушення прав, гарантованих Конвенцією, тому нове рішення Верховного Суду України ґрунтувалося, головним чином, саме на доказах, отриманих з порушенням Конвенції. Тому у цій справі Європейський суд з прав людини констатував, що “в наглядовому виробництві Верховний Суд України допустив порушення таких прав заявника, як право на справедливий судовий розгляд, право на захист, право на мовчання і право не свідчити проти себе”.

Наведене доводить актуальність проблеми перегляду справ Верховним Судом України, зокрема відновлення ним судового провадження за рішеннями Європейського суду з прав людини, зумовлює потребу удосконалення процесуального законодавства та практики Верховного Суду України у цій сфері.


Сектор судової роботи та
міжнародного співробітництва


18 липня 2016 року
напрямки діяльності
Нотаріат
Фінансовий моніторинг
юридичних послуг
Кадрова робота
та державна служба
Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації
Реєстація НПА
Державна реєстрація громадських формувань
Систематизація законодавства
Правова робота
Правова освіта
Виконання судових рішень
Робота із зверненнями громадян
Організаційне забезпечення, документування та контроль
Державна реєстрація актів цивільного стану
Сектор з питань банкрутства
Розгляд звернень та діяльність комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
Взаємодія з суб`єктами державної реєстрації
Експертне забезпечення правосуддя
Home      Контакти      Луцьк      Волинь      Архів новин
©2008-2015, ГТУЮ у Волинській області