структура управління
Установи та організації юстиції
Про управління
Інформація управління
Доступ до публічної інформації
Запобігання проявам корупції
Реєстри
Урядова «гаряча лінія»
Телефон: 0-800-507-309
Працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 21:00, в суботу – з 8:00 до 19:00, неділя та святкові дні – вихідні.
Дзвінки зі стаціонарних телефонів – безкоштовні, з мобільних телефонів – платні.
До уваги громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України
До відома громадян, які переселяються з АРК, м. Севастополь, Луганської та Донецької області в інші регіони України!
ЦППKПЮ
Роз'яснення та коментарі
Практика Європейського суду з прав людини щодо доступу до інформації


Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” (далі — постанова) визначено забезпечення однакового застосування адміністративними судами положень законодавства про доступ до публічної інформації.

Пунктом 8 постанови визначена відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) щодо доступу до інформації.

У рішенні у справі «Співдружніть матерів Південної Чехії проти Чеської Реcпубліки» (Sdruzeni Jihoceske Matky c. la Republique tcheque), заява № 19101/03 від 10 липня 2006 року) організація-заявник звернулась із запитом про ознайомлення з адміністративними документами, які були в розпорядженні органів влади і доступ до яких можна було отримати за умов, передбачених національним законодавством. За цих обставин Європейський суд визнав, що відмова у відповіді на зазначений запит є втручанням у право заявника на отримання інформації, яке гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі «Угорська спілка громадянських свобод» проти Угорщини» (Tarsasag a Szabadsagjogokert v. Hungary), заява № 37374/05, від 14 квітня 2009 року), Європейський суд визнавав, що завдання преси реалізується не тільки засобами масової інформації й професійними журналістами, а й громадськістю, яка має право на одержання інформації, що представляє суспільний інтерес. У цій справі Європейський суд визнавав важливість внеску громадянського суспільства в обговорення державних справ та вказав, що організації, які займаються проблемами у сфері прав людини, включаючи й захист права на свободу інформації, так само як і преса, може розглядатись як «сторожовий пес» суспільства. Беручи до уваги ці обставини, Європейський суд погодився з тим, що діяльність громадського об’єднання за певних обставин потребує такого ж захисту з боку Конвенції, як і діяльність преси.

Щодо визначення наявності суспільного інтересу до інформації необхідно враховувати таку практику Європейського суду:

1) суспільний інтерес в інформації про втручання представника влади в кримінальне розслідування (справа «Гужа проти Молдови» (Guja v. Moldova), заява № 14277/04, рішення від 12 лютого 2012 року);

2) суспільний інтерес в інформації про погані умови догляду за пацієнтами (справа «Хайніш проти Німеччини» (Heinisch v. Germany), заява № 28274/08, рішення від 21 липня 2011 року);

3) суспільний інтерес в інформації про тиск на суддів (справа «Кудєшкіна проти Росії» (Kudeshkina v. Russia), заява № 29492/05, рішення від 26 лютого 2009 року). Справа стосувалася порушення права на вираження поглядів судді, яка була звільнена з посади після її інтерв’ю ЗМІ, у якому вона прокоментувала поведінку різних посадових осіб, у тому числі голови суду, у резонансній судовій справі про корупцію, яку розглядала заявниця. У рішенні Європейський суд зазначив, що питання функціонування системи правосуддя становлять суспільний інтерес. У своєму інтерв'ю заявниця посилалася на тривожну ситуацію в судах і стверджувала, що випадки тиску на суддів були повсюдними і що до цієї проблеми слід було серйозно поставитися з тим, щоб зберегти незалежність судової системи та суспільну довіру до неї. Суд зазначив, що таким чином суддя, без сумніву, підняла дуже важливе питання суспільного інтересу, яке повинно бути предметом вільного обговорення в демократичному суспільстві;

4) суспільний інтерес у змісті подання депутата до Конституційного Суду щодо конституційності закону (справа «Угорський союз громадянських прав проти Угорщини» (Tarsasag a Szabadsagjogokert v. Hungary), заява № 37374/05, рішення від 14 квітня 2009 року);

5) суспільний інтерес в інформації про дозволи на відчуження земельних ділянок (справа «Osterreichische Vereinigung zur Erhaltung, Starkung und Schaffung v. Austria», заява № 39534/07, рішення від 28 листопада 2013 року). Заявник у справі (громадська організація) оскаржував відмову в наданні доступу до рішень за певний період регіональної комісії з погодження операцій з нерухомістю щодо надання дозволів на операції із землею сільськогосподарського або лісогосподарського призначення. Згадана комісія була органом публічної влади і надавала згоду на відчуження сільськогосподарських або лісових земель. Європейський суд визнав суспільно важливими (такими що становлять суспільний інтерес) цілі діяльності громадської організації, у яких відповідна інформація збиралася, а саме збереження земель, що використовуються для сільського та лісового господарства, уникнення передачі таких земель для житлової забудови (питання передачі власності на зазначені землі та її впливу на суспільство);

6) суспільний інтерес в інформації про дипломатичні переговори з актуального питання та позицію уряду (справа «Столл проти Швейцарії» (Stoll v. Switzerland, заява № 69698/01, рішення від 10 грудня 2007 року). У справі йшлося про розголошення журналістом таємного звіту, підготовленого послом Швейцарії в США, стосовно стратегії, яку слід було обрати уряду Швейцарії під час переговорів між Світовим єврейським конгресом та швейцарськими банками щодо компенсації жертвам Голокосту за незатребувані активи, розміщені в швейцарських банках. Європейський суд визнав суспільний інтерес в інформації про погляди посла на це питання, а також у питанні знаходження задовільного вирішення проблеми незатребуваних коштів, де йшлося про значні суми грошей. При цьому суспільний інтерес не обмежувався громадянами Швейцарії, а стосувався ширшої міжнародної спільноти, оскільки йшлося про питання із важливим моральним аспектом і питання, яке стосувалося виживших у Другій світовій війні та їхніх родин і нащадків. Суд врахував, що журналістські матеріали були оприлюднені в контексті суспільної дискусії з питання, яке широко висвітлювалося в швейцарських ЗМІ і яке глибоко розділило суспільну думку в Швейцарії, а саме питання компенсації жертвам Голокосту за незатребувані депозити на рахунках швейцарських банків. Обговорення питання активів жертв Голокосту та ролі Швейцарії в Другій світовій війні в той час було дуже гарячим і мало міжнародний вимір. Суд визнав, що суспільство мало правомірний інтерес в отриманні інформації про посадових осіб, які мали справу з таким чутливим питанням, їх стиль та стратегію переговорів – така інформація була одним із засобів для громадськості для формування думки з приводу ідей та позицій політичних лідерів. Суд встановив також, що суспільний інтерес полягав не лише в інформуванні читачів газети з актуального питання, але й в інтересі органів влади забезпечити позитивний і задовільний результат дипломатичних переговорів, які проводилися на той час. Відповідно потрібно було збалансувати два суспільних інтереси;

7) суспільний інтерес в інформації про оплату праці керівника великої приватної компанії («Фресоз та Руар проти Франції» (Fressoz and Roire v. France), заява № 29183/95, рішення від 21 січня 1999 року). У справі йшлося про статтю в пресі про доходи керівника одного з найбільших автовиробників Франції. Європейський суд зазначив, що стаття була оприлюднена під час великого трудового спору та страйку на підприємстві, працівники якого вимагали підвищення заробітної плати, у чому їм було відмовлено керівництвом. У статті вказувалося, що голова компанії отримав значне збільшення своєї зарплати у цей період. Тому стаття робила внесок у суспільну дискусію з питання загального інтересу. Значення цієї інформації виходило за рамки дискусії лише щодо голови компанії як особи, а стосувалося дискусійних питань загального інтересу з огляду на важливість та роль керівника, масштаб трудового спору та розмір компанії. Тому стаття стосувалася не репутації чи прав голови компанії, а управління компанією, якою він керував, і це становило суспільний інтерес;

8) суспільний інтерес в інформації про використання природних ресурсів («Романенко та інші проти Росії» (Romanenko v. Russia), заява № 11751/03, рішення від 8 жовтня 2009 року);

9) суспільний інтерес в інформації про будівництво житла для депутатів за державний кошт («Флакс проти Молдови» (Flux v. Moldova (№ 7), № 25367/05, рішення від 24 листопада 2009 року);

10) суспільний інтерес в інформації щодо вузького, спеціалізованого питання історії («Азеведо проти Португалії» (Azevedo v. Portugal), № 20620/04, рішення від 27 березня 2008 року);

11) суспільний інтерес в інформації щодо можливого порушення норм публічними особами в приватній сфері («Тонсберґс Блад АС проти Норвегії» (Tonsbergs Blad AS v. Norway), № 510/04, рішення від 1 березня 2007 року). Європейський суд погодився з тим, що можливе порушення публічною особою законів та правил, які спрямовані на захист важливого суспільного інтересу, навіть якщо це стосується приватної сфери, може за певних обставин становити предмет правомірного суспільного інтересу, що й мало місце в цій справі;

12) суспільний інтерес в інформації щодо небезпеки для здоров’я («Санді Таймс проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» (Sunday Times v. United Kingdom), № 6538/74, рішення від 26 квітня 1979 року).


Сектор судової роботи та
міжнародного співробітництва


25 листопада 2016 року
напрямки діяльності
Нотаріат
Фінансовий моніторинг
юридичних послуг
Кадрова робота
та державна служба
Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації
Реєстація НПА
Державна реєстрація громадських формувань
Систематизація законодавства
Правова робота
Правова освіта
Виконання судових рішень
Робота із зверненнями громадян
Організаційне забезпечення, документування та контроль
Державна реєстрація актів цивільного стану
Сектор з питань банкрутства
Розгляд звернень та діяльність комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
Взаємодія з суб`єктами державної реєстрації
Експертне забезпечення правосуддя
Home      Контакти      Луцьк      Волинь      Архів новин
©2008-2015, ГТУЮ у Волинській області