структура управління
Установи та організації юстиції
Про управління
Інформація управління
Доступ до публічної інформації
Запобігання проявам корупції
Реєстри
Урядова «гаряча лінія»
Телефон: 0-800-507-309
Працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 21:00, в суботу – з 8:00 до 19:00, неділя та святкові дні – вихідні.
Дзвінки зі стаціонарних телефонів – безкоштовні, з мобільних телефонів – платні.
До уваги громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України
До відома громадян, які переселяються з АРК, м. Севастополь, Луганської та Донецької області в інші регіони України!
ЦППKПЮ
Нотаріат / Інформація
25 грудня 2013 року
АНАЛІЗ
щодо здійснення нотаріусами Волинської області державної реєстрації права власності та речових прав, обтяжень на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки за нотаріально посвідченими правочинами та виданими свідоцтвами
за період 01 січня по 01 грудня 2013 року

На виконання доручення Міністерства юстиції України від 23.10.2013 року за №13.1-32/801 проведено аналіз щодо здійснення нотаріусами області державної реєстрації права власності та речових прав, обтяжень на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки за нотаріально посвідченими правочинами та виданими свідоцтвами за період 01 січня по 01 грудня 2013 року.

Згідно з наданою нотаріусами Волинської області інформацією за період з 01.01.2013 по 01.12.2013 року було проведено 74 560 дій (з них 48 433 державними нотаріусами та 26 127 приватними нотаріусами), як реєстраторами Державного реєстру речових прав.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 за №1952-IV (далі – Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У випадку державної реєстрації прав та їх обтяжень, це стосується як виникнення, так і припинення прав та обтяжень на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - постанова №703), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Згідно Закону, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Так п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», визначає, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

На сьогодні нотаріуси проводять державну реєстрацію прав у двох випадках так, згідно п.2 постанови №703, нотаріус проводить державну реєстрацію прав реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію). Разом з тим ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора, крім ведення реєстраційних справ щодо об’єктів нерухомого майна та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

При цьому перелік нотаріальних дій містяться у статті 34 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частини першої ст. 34 Закону України “Про нотаріат” нотаріуси уповноважені на вчинення нотаріальної дії, зокрема щодо накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає реєстрації.

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Правове регулювання державної реєстрації іпотеки регламентовано Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» таке речове право на нерухоме майно, як іпотека, є похідним і реєструється після державної реєстрації права власності на передане в іпотеку майно. Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з січня 2013 року нотаріусами області проводиться реєстрація самої іпотеки, а також обтяжень, що виникають з відповідного правочину.

З опрацьованих облікових справ вбачається, що для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заявником нотаріусу надавався основний (базовий) пакет документів: заява; копія документа, що посвідчує особу заявника; документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита; у разі подання заяви заінтересованою особою особисто така особа, крім документів, що посвідчувала її особу, надавала нотаріусу копію реєстраційного номеру облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків; якщо заяву надавала уповноважена особа, крім документа, що посвідчує її особу, нотаріусу було надано копію документа, що підтверджував її повноваження; у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також надавала копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. Також у випадку подання заяви уповноваженою особою, яка діяла від імені юридичної особи, нотаріусу було надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо особи, яку вона представляє. Окрім того, заявником надавались документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які передбачені п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова №703).

Водночас з оглянутих облікових справ вбачається, що такий базовий пакет документів надавався нотаріусу і для проведення державної реєстрації змін умов обтяження нерухомого майна іпотекою; відступлення прав за іпотечним договором; припинення обтяження нерухомого майна іпотекою заявниками.

Проведення державної реєстрації іпотеки нотаріусами Волинської області відбувалось з моменту отримання заяв (про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) та про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо обтяжень речового права) на нерухоме майно у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, від особи на користь якої встановлено іпотеку (форми затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5 «Про впорядкування відносин пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), яким при поступленні були присвоєні свої електроні номери. Нотаріуси на підставі поданої заяви та документів для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювали їх розгляд та оцінку на відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, на підставі чого приймали рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації прав.

Процедурно це відбувалося так, заявники в заяві про державну реєстрацію іншого речового права зазначали двох суб’єктів (заявник - іпотекодержатель; суб’єкт права - іпотекодавець). Наступними діями нотаріуса була реєстрація заяви про державну реєстрацію іншого речового права, вид іншого речового права – іпотека, вид реєстрації – виникнення. Водночас нотаріус здійснював формування картки прийому документів. Разом з тим, перед прийняттям рішень (про державну реєст­рацію прав та їх обтяжень) нотаріус проводив пошук заяв, наявності розділу в Реєстрі. А також нотаріусами здійснювався пошук існування запису щодо цієї іпотеки: (в розділи - пошук розділу, пошук іпотек) та в Реєстрах до 2012 року. Так у випадку його наявності реєстрація здійснювалась в цьому розділі в закладці – іпотека. Водночас на підставі прийнятого нотаріусом рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень нотаріус вносив записи до Державного реєстру прав. Відтак, реєстрація іпотеки здійснювалась в знайденому розділі в закладці – іпотека. Заключним етапом було формування, друк витягу про державну реєстрацію та здійснювалось задоволення заяви.

Порядком №703 (п.69) передбачено, що державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного реєстру. Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про обтяження речових прав, державний реєстратор переносить такі записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на відповідний об’єкт нерухомого майна.

Так, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заявник подавав нотаріусу-реєстратору заяву про державну реєстрацію обтяження. Нотаріус проводив реєстрацію заяви та формував картку прийому документів. Перед прийняттям рішень (про державну реєст­рацію прав та їх обтяжень) нотаріус здійснював пошук заяв, наявності розділу в Реєстрі та при його наявності реєстрацію здійснював в цьому розділі в закладці - обтяження, а при відсутності - в спецрозділі - реєстрація обтяження. Також перевіряв існування запису щодо цього обтяження (розділи - пошук розділу; пошук обтяження) та в Реєстрах до 2012 року, тобто перевірялася інформація у всіх трьох Реєстрах. Відтак, нотаріусом проводилась реєстрація обтяження в цьому розділі в закладці - обтяження та формування, друк витягу про державну реєстрацію із задоволенням заяви.

Разом з тим, при нотаріальному посвідченні договорів про внесення змін до іпотечних договорів, нотаріуси відкривали розділ на нерухоме майно у Державному реєстрі прав на нерухоме майно (у разі, якщо права на це майно ще не зареєстровані у цьому Реєстрі), та лише після цього (за заявою обтяжувача або особи, в інтересах якої встановлено обтяження) реєстрували відповідні зміни про обтяження майна іпотекою.

Водночас з 1 січня 2013 року було внесено зміни до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) виключено з переліку нотаріальних дій, що вчинюються нотаріусами. Незважаючи не те, що зняття заборони вже є не нотаріальною дією, все ж таки реєстрація припинення речового права здійснювалась нотаріусами.   

Відповідно до п. 5.1 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв’язку набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, після припинення договору іпотеки у зв’язку відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору. У більшості випадках нотаріус, який наклав заборону, був позбавлений можливості зняти її (заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона знімалася іншим нотаріусом.

Таким чином при державній реєстрації припинення обтяжень в Державному реєстрі прав нотаріуси області в основному дотримуюся вимог, установлених в п. 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підстави для зняття заборони нотаріусом та документи, які йому для цього подаються, як вже зазначалось передбачені п.п.5.1.-5.3. п.5. глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна підлягали обов’язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, установленому Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова 703 та п.п.6.2. п.6. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Водночас нотаріусами області враховуються вимоги ст.74 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 5, 6 глави 15 розділу II Порядку, щодо проведення оцінки документів, поданих для зняття заборони відчуження нерухомого майна, що підтверджують факт усунення обставин, що обумовили накладення такої заборони. Так, як саме нотаріус є особою, яка приймає рішення щодо зняття накладеної ним, в силу Закону України «Про нотаріат», заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи наведене, нотаріуси області знімали заборони відчуження нерухомого майна, які ними накладалися у випадках, передбачених законодавством, та реєстрували припинення зазначених обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, нотаріуси області також при знятті заборон відчуження нерухомого майна, накладеної у зв’язку з посвідченням іпотечного договору, практикують посвідчення договору про припинення іпотечного договору, що було підставою для реєстрації зняття заборони відчуження нерухомого майна в Державному реєстрі прав.

Однак, вважаємо, що фактично посвідчувати договір про припинення договору іпотеки після виконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором в повному обсязі або після закінчення строку дії іпотечного договору неможливо, оскільки дія договору іпотеки припинилась відповідно до закону. Разом з тим нотаріуси враховують, що такий механізм не може бути застосований при знятті заборони відчуження нерухомого майна накладеної у зв’язку з посвідченням договору довічного утримання, спадкового договору, у зв’язку зі смертю одного з подружжя, які склали спільний заповіт, оскільки відсутні сторони для укладення відповідного правочину.

Слід зауважити, що проведення державної реєстрації припинення іпотеки відбувалось з моменту проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки. У ході проведення такої реєстрації відомості про іпотеку, як іпотеку та обтяження були перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дана модель проводилась нотаріусами області наступним чином, а саме: заявник подавав нотаріусу-реєстратору заяву про державну реєстрацію іншого речового права (припинення іпотеки). В заяві заявник зазначав 2 суб’єктів (заявник - іпотекодержатель; суб’єкт права - іпотекодавець). За таких умов здійснювалась реєстрація заяви про державну реєстрацію іншого речового права; вид іншого речового права - іпотека; вид реєстрації – припинення. При цьому проводилось формування картки прийому документів. Перед прийняттям рішення нотаріус здійснював пошук заяв, наявності відповідної іпотеки в Реєстрі: розділи - пошук іпотек та в Реєстрах до 2012 року. За результатами пошуку з’ясовувалось чи іпотеку зареєстровано у відповідному розділі. Заключним етапом було прийняття рішення - про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (припинення).

Отже, на підставі цих заяв нотаріус проводив державну реєстрацію припинення іпотеки, як власне іпотеки та як обтяження речових прав на нерухоме майно, у зв’язку з чим іпотека була повністю припинена.

Разом з тим звернуто увагу, що під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав відомості, зокрема щодо підстави для припинення речових прав, їх обтяжень та найменування нотаріальної контори (назва нотаріального округу).

Крім того варто звернути увагу на модель проведення Державної реєстрації права власності нотаріусами. Так нотаріусами області вона здійснювалась наступним чином. Для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно заявник подавав нотаріусу-реєстратору заяву про державну реєстрацію права власності та необхідні документи. Далі нотаріус здійснював реєстрацію заяви про державну реєстрацію права власності, вид реєстрації - виникнення. Після цих дій нотаріусом здійснювалось формування картки прийому документів. Перед прийняттям рішення проводився пошук заяв, наявності розділу в Реєстрі, наявність записів про право власності, обтяжень, іпотек, іншого речового права та в Реєстрах до 2012 року. Наступним етапом було формування відомостей за результатами пошуку інформації. На підставі проведеного пошуку інформації та аналізу нотаріусом приймалося рішення. За таких умов проводилась реєстрація відкриття розділу або пошук відповідного вже існуючого розділу за номером; внесення відомостей про право власності в блок розділу - право власності. Так, в разі необхідності здійснювалось перенесення записів, в разі їх наявності) із спецрозділу або старих реєстрів. Заключним етапом було завершення відкриття розділу та формування та друк витягу у процедурі реєстрації про державну реєстрацію.

Разом з тим, державна реєстрація переходу права власності відбувалась із подачі заявником (набувачем) заяви про державну реєстрацію права власності, вид реєстрації-перехід. Нотаріус проводив формування картки прийому документів. Перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснювався пошук заяв, наявності розділу права власності в реєстрі та в реєстрах до 2012 року. В результаті нотаріус здійснював формування відомостей за результатами пошуку інформації. В свою чергу заключним етапом було прийняття рішення про державну реєстрацію права власності (перехід права власності).

Слід окремо звернути увагу на витяги, які долучалися до облікових справ, так, як необхідність перевірок та долучення витягів регламентовано Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5.

Так, пошуки перед відкриттям розділу здійснювалися нотаріусами області, з врахуванням вищенаведених норм. Відомості, які формувалися за результатом пошуку інформації виготовлялися на білих аркушах паперу, з проставленням підпису та печатки реєстратора (безкоштовно). Крім того нотаріусами здійснювалася перевірка відсутності податкової застави (34 грн.), які виготовлялися нотаріусами на бланках інформаційної системи та засвідчувалися підписом та печаткою нотаріуса.

Отже особливість наведених моделей вимальовує наступний алгоритм дій нотаріусів області: прийняття документів; реєстрація заяви в базі даних; формування картки прийому документів; відомості за результатами пошуку; прийняття рішення про державну реєстрацію; відкриття розділу; перенесення відомостей до державного реєстру прав; реєстрація права власності; завершення відкриття розділу; витяг в процедурі реєстрації; задоволення заяви; витяг в порядку доступу нотаріуса (по об’єкту та суб’єкту на відчужувача, спадкодавця). Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважалась дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів (частини дванадцятої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Разом з тим при огляді та аналізі облікових справ були встановлені наступні типові помилки. Згідно ч.4 ст.15 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови відповідності законодавству і поданим документам. Так, державна реєстрація проводилась нотаріусами області на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яких виникало право, або органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи, обтяжувача тощо.

Однак, дані заяви не завжди заявниками були оформлені згідно вимог до оформлення заяв про державну реєстрацію прав, проте такі заяви приймалися нотаріусами області. Так, при за заповненні заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у блоках заяв, містяться альтернативні значення: вид реєстрації, форма власності, тип об’єкта тощо, які у відповідності обираються та позначаються відповідним символом. Однак при огляді облікових справ вбачалися випадки коли заявниками у блоках, не завжди повністю заповнювалися ці альтернативні значення, що є порушенням п.4 Вимоги до заповнення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5.

У результаті прийняття заяви про державну реєстрацію заявнику видається карта прийому відповідної заяви, яка формується відповідно до вимоги до заповнення картки прийому заяви, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 17.04.2012 №595/5.

Однак формування даної картки нотаріусами області відбувається по різному. Так, картка прийому заяви формується нотаріусами області державною мовою, підписується ними, разом з тим, окремими нотаріусами - засвідчується печаткою, що не відповідає вищезазначеним вимогам. Водночас деякі нотаріуси проставляють підпис та печатку нотаріуса - реєстратора в розрізі «переліку документів, поданих додатково», який в ході формування картки не заповнено. В свою чергу при формуванні картки прийому заяви в розрізі «переліку документів поданих додатково» нотаріуси прописують перелік документів, які були подані із заявою передбачені вимогами п.9 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, проте даний розріз стосується саме тих документів, які подаються додатково після зупинення розгляду.

При огляді долучених до облікових справ рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зустрічалися випадки коли у відомостях про право спільної власності, нотаріусами вказувався її вид, однак без зазначення розміру часток (у випадку спільної часткової власності).

Разом з тим, нотаріуси області вказали на слідуючі проблемні питання та пропозиції, які виникають при роботі та використані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
- при формуванні пошуку у відомостях за результатом пошуку інформації, додати функцію можливості пошуку за декількома співвласниками (суб’єктами) одночасно (через «додати» або пошук за «декількома суб’єктами»);
- надати можливість формування друкованого образу відомостей з Реєстрів до 2012 року, оскільки у відомостях за результатом пошуку інформації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна не завжди міститься повна інформація, яка дозволяє ідентифікувати власника (боржника) на якого накладене обтяження, зокрема дату його народження, яка вбачається при пошуку відомостей в реєстрах до 2013 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

А також проблемним питанням, яке потрібно вирішувати є те, що в формі заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 за №1841/5 передбачено тільки один розділ – відомості про заявника (уповноважену особу), бувають випадки коли є три власника нерухомого майна і двоє з них видали довіреність на представлення його інтересів, тому відомості про другого представника немає куди вносити, додаток до заяви який заповнюється в разі коли власників декілька взагалі не містить розділу – відомості про заявника (уповноважену особу).

Водночас необхідно внести зміни в форму відображення закладок Реєстру речових прав, а саме: необхідно, щоб друковані літери під час внесення інформації у відповідні блоки реєстру, реєстратор міг сам збільшити або зменшити розмір шрифту в програмі.

Відповідно до п. 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі наявності записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об’єкт нерухомого майна. Нотаріусам під час навчання в інформаційному центрі наголошували, що після перенесення обтяжень з реєстрів до 2013 року перенесені записи потрібно погашати. Проте підтвердження цього в нормативно-правових актах немає, жодна норма не містить припису про необхідність погашення перенесених записів про обтяження та іпотеку. В Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є норми щодо відмітки про погашення записів, але стосуються вони лише випадків, коли здійснюється перенесення записів з розділу або із Спеціального розділу державного реєстру прав. Тому це питання потрібно врегулювати на законодавчому рівні, так, як при непогашенні реєстратором запису у Єдиному реєстрі заборон відчужень об’єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, при перенесенні записів до державного реєстру прав в подальшому може викликати певні питання і непорозуміння.

Також проблемним є зняття нотаріусом заборони відчуження на нерухоме майно особи, яка визнана банкрутом і щодо якої відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до частини дев’ятої ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов’язаний подавати протягом п’яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. В свою чергу нормами ст.74 Закону України «Про нотаріат» визначено, що одержавши повідомлення банку про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження житлового будинку, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Із вищевикладеного бачимо, що чинне законодавство України розрізняє дві процедури «державна реєстрація припинення обтяження» та «зняття обтяження». При цьому проведення державної реєстрації припинення обтяження можливе за умови зняття такого обтяження. Так, у листі державної реєстраційної служби України від 19.09.2013 №2805/8-13-05 зазначено, що у разі прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ліквідатору, перш за все, слід звернутися до органу, яким встановлено обтяження, зокрема до нотаріуса, для зняття такого обтяження. Після зняття обтяження ліквідатор звертається за проведенням державної реєстрації припинення таких обтяжень. Постає проблемне питання, якими в даному випадку мають бути дії нотаріуса.

Крім того, проблемними в плані захисту персональних даних є те, що сформований за результатом пошуку консолідований документ – Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, містить інформацію: не тільки щодо запитуваного об’єкта нерухомого майна, а й щодо іншого майна, належного суб’єкту та інформацію щодо всіх осіб, імена (ПІБ) яких співпадають з іменем суб’єкта, незважаючи на те, що в переважній більшості суб’єкт додатково інформується і за реєстраційним номером облікової картки платника податків. Водночас, необхідно врегулювати питання щодо дій державного реєстратора, якщо під час реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна знаходимо арешти на все майно невизначеного суб’єкта (немає податкового коду, паспортних даних, адреси).

До того ж наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2012 №111/5, затверджено Порядок передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено процедуру передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень між органами державної реєстрації прав та нотаріусами. Разом з тим хочемо зауважити, що сама реєстрація прав на нерухоме майно та формування поданих, утворених документів займає багато часу. Водночас в один день може посвідчуватися декілька договорів, а нотаріусу необхідно в день прийняття такого рішення передати органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна документи у сфері державної реєстрації прав. Тому вважаємо за необхідне, збільшити термін для передачі документів в органи державної реєстрації прав.

З врахуванням вищевикладеного, Головним управлінням юстиції у Волинській області було направлено в Міністерство юстиції України надані нотаріусами Волинської області проблемні питання та пропозиції з метою подальшого удосконалення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

напрямки діяльності
Нотаріат
Фінансовий моніторинг
юридичних послуг
Кадрова робота
та державна служба
Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації
Реєстація НПА
Державна реєстрація громадських формувань
Систематизація законодавства
Правова робота
Правова освіта
Виконання судових рішень
Робота із зверненнями громадян
Організаційне забезпечення, документування та контроль
Державна реєстрація актів цивільного стану
Сектор з питань банкрутства
Розгляд звернень та діяльність комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
Взаємодія з суб`єктами державної реєстрації
Експертне забезпечення правосуддя
Home      Контакти      Луцьк      Волинь      Архів новин
©2008-2015, ГТУЮ у Волинській області